УкраїнськаРусскийEnglish

+38(050)777-55-67

ICQ:430-350-173





АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ

МІЖНАРОДНЕ ОБ`ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ

СІМЕЙНІ СПРАВИ

Шлюб – основне поняття сімейного права. Саме зі вступу у шлюб починає людина cтворення своєї власної сім’ї.  Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

На жаль, деяким сім’ям довелося зіткнутися з такими неприємними ситуаціями як розлучення. Реєструючи свій шлюб, мало хто з закоханих думає про можливе розлучення, поділ майна подружжя, позбавлення батьківських прав, які на жаль мають місце в нашому житті. Це лише незначна частина справ, які входять в категорію “Сімейні спори”. При їх виникненні участь “сімейного адвоката” є дуже актуальною та необхідною. Це дозволяє вирішувати зазначені та інші пов’язані з цим проблеми максимально швидко та вигідно для Вас і захищати Ваші права на нерухоме та інше майно.

Адвокати та юристим нашого об`єднання – фахівці з сімейного права, мають багатий досвід успішного вирішення складних юридичних проблем, пов’язаних з сімейними спорами.

Основними у “сімейних спорах” є такі питання:

  1. Розірвання шлюбу 
    Розірвання шлюбу в судовому порядку (розлучення) – складна судова процедура, що потребує індивідуального підходу до кожного клієнта, часто є єдиним способом покінчити з невдалими стосунками.Судова процедура розірвання шлюбу завжди пов’язана зі значним стресом для всіх учасників процесу, та без професійної юридичної допомоги вона може затягнутися на тривалий час. Адвокати АО “МІЖНАРОДНЕ ОБ`ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ”, які спеціалізуються на сімейному праві, добре знають всі особливості судової процедури розірвання шлюбу, та кожен рік проводять багато складних судових процесів, пов’язаних з розірванням шлюбу, в яких інший член подружжя не бажає давати згоду на розлучення. В таких процесах наші Адвокати досягають максимально швидкого результату в інтересах своїх клієнтів.     Якщо у Вас при розірванні шлюбу виникла ситуація, яка не підходить під стандартну (є діти або спільно нажите майно, або кредит, або майно, придбане в кредит), розпочніть нове життя з правильного рішення – зверніться за послугами до адвоката, що спеціалізується на сімейному праві (розірвання шлюбу, поділ майна, поділ кредиту, поділ майна, придбаного в кредит, стягнення аліментів тощо)АО “МІЖНАРОДНЕ ОБ`ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ”. Без допомоги адвоката розірвання шлюбу може затягнутися в часі, постійно тримаючи в нервовій напрузі та не даючи розпочати нове життя.
  2. Визнання шлюбу недійсним.
    Визнання шлюбу недійсним – це один із способів припинення шлюбу. Шлюб може бути визнаний недійсним тільки за рішенням суду. У такому разі, шлюб не породжує прав і обов’язків подружжя по відношенню один до одного. Щоб суд визнав Ваш шлюб недійсним, необхідно довести, що у подружжя або одного з них був відсутній намір та бажання створити сім’ю в момент реєстрації шлюбу, і що після укладення шлюбу між подружжям фактично були відсутні сімейні стосунки. Наші фахівці мають великий  практичний досвід у вирішенні таких питань і готові Вам надати необхідну допомогу та сприяння.
  3. Поділ спільного майна подружжя.
    Під час розірвання шлюбу дуже гостро постає питання про розподіл майна подружжя. Як правило, за час перебування у шлюбі подружжя має спільно нажите майно – від побутових приладів до нерухомості.
    Поділ спільного майна подружжя в суді – одна з найскладніших процедур в сімейному праві, яка вимагає високої кваліфікації адвоката, який її проводить, та абсолютно нового підходу до кожного окремого випадку.
    Більшість розлучень рано чи пізно закінчуються конфліктом про поділ спільного сумісного майна, нажитого за час шлюбу. Без кваліфікованої юридичної підтримки та допомоги відстояти свої майнові права дуже складно. Тому, краще звернутися за допомогою до адвоката, який представлятиме Ваші інтереси в суді під час розподілу спільного майна.
    Зазвичай предметом спору у справах про поділ спільного сумісного майна подружжя виступає квартира або інші нажиті за час шлюбу об’єкти нерухомого майна, і тому відповідальність, яка покладається на адвоката, який бере участь у такому судовому процесі значна, що добре розуміють адвокати АО  “МІЖНАРОДНЕ ОБ`ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ”.
    Допомога адвоката особливо необхідна, якщо йде розподіл майна подружжя, придбаного в кредит, як правило це машина,  квартира чи будинок. Інколи під час розподілу майна подружжя доводиться “ділити” кредити.
    Успішним завершенням судового процесу у справах про поділ спільного сумісного майна подружжя є такий результат, при якому наш клієнт зберігає за собою максимальний можливий об’єм майна.
    Українське сімейне законодавство передбачає багато можливостей збільшення об’єму майна на користь одного із членів подружжя, але реалізація таких можливостей завжди залежить від кваліфікації та досвіду адвоката, який проводить такий процес.Під час розподілу майна подружжя, не варто витрачати свої нерви, краще звернутись за допомогою до адвоката, який професійно представлятиме Ваші інтереси.
    Якщо Вам необхідна професійна юридична допомога у складній процедурі поділу спільного сумісного майна подружжя, звертайтеся до нашої адвокатської компанії, і Ви отримаєте професійну допомогу, завдяки якій Ви позитивно вирішите свої проблеми.
  4. Спори щодо дітей :визначення місця проживання дитини, визначення порядку спілкування, виховання та утримання дитини тим з батьків, який проживає окремо.
    Спори про місце проживання дитини, про участь батьків або інших родичів у їх вихованні – болючі для всіх учасників конфлікту. Найголовніше тут – інтереси дитини. Неповнолітні діти і хвилювання за їх подальшу долю нагнітають обстановку.
    Визначення місця проживання дітей, питання з аліментами і багато інших проблем повинні вирішуватися за допомогою адвоката, коли відбувається розірвання шлюбу в суді.Після розлучення в разі наявності спільних неповнолітніх дітей і подальше спільне проживання батьків не передбачається, суд може визначити з ким саме з батьків будуть проживати діти після розлучення.
    Рішення з ким житимуть неповнолітні діти може бути виражене у письмовій формі. У тому числі і шляхом відображення досягнутої угоди в заяві і має виходити з інтересів дітей і враховувати їхню думку. У разі відсутності угоди про проживання неповнолітніх дітей або якщо їх інтереси порушені, суд після розгляду всіх документів повинен прийняти інтереси до захисту прав інтересів дітей. Якщо батьки вирішують здійснити розлучення і діти ними не приймаються до уваги, то на бік дітей встає суд та інтереси дітей будуть захищені.
    Сімейний кодекс України стоїть на боці дитини і права на дитину при розлученні залишаються в обох батьків, закон не обмежує можливість спілкування обох батьків з дітьми. Слід враховувати, що розлучення на неповнолітню дитину впливає часом більш сильно, ніж на самих батьків.
    З ким житимуть діти після розлучення і як їх розділити між батьками в разі відсутності у батьків єдиної думки вирішує суд. Однак права дитини після розлучення не будуть ущемлені жодним чином. Також слід врахувати, що після того, як завершиться розлучення, дитина з батьком можуть отримати аліменти від матері. Такі прецеденти були. Переживаючи розлучення батьків, неповнолітня дитина може втекти з дому або почати гірше встигати в школі. Подбати про його душевному спокої – завдання батьків. Суд може тільки гарантувати дотримання прав – на аліменти, на житло, на спілкування з дитиною батьків.
    Батьківські права при розлученні не ущемляються, як і не знімається відповідальність за власних дітей. Обов’язок утримувати власних дітей лежить на обох подружжя незалежно від статусу їхнього шлюбу.Судові сімейні справи, розірвання шлюбу в суді, розподіл дітей при розлученні і стягнення аліментів у судовому порядку – це те, чим повинен займатися адвокат з сімейних питань. Адже з такими проблемами як розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини при розлученні, визначення порядку спілкування, виховання та утримання дитини, навіть будучи сильною особистістю, людина не повинна справлятися сама. Допомога грамотного адвоката здатна полегшити цей процес і вирішити питання на користь клієнта.
    Адвокат по сімейних спорах допоможе впоратися з вирішенням складної життевої ситуації , майнових та немайнових проблем.Якщо вам знадобився сімейний адвокат в Києві, то можете бути впевнені – від фахівців АО «МІЖНАРОДНЕ ОБ’ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ» Ви зможете отримати високопрофесійну юридичну підтримку, а також комплексну допомогу з сімейних питань.
  5. Стягнення аліментів на утримання дитини при розлученні батьків
    При наявності у подружжя спільних неповнолітніх дітей, заяву на розлучення має бути подано до суду. Аліменти на утримання дітей можуть бути визначені подружжям самостійно або судом, якщо подружжя не можуть прийти до угоди. Розмір аліментів на неповнолітню дитину складає одну чверть заробітної плати на одну дитину. На двох дітей сплачується одна третина,а на трьох і більше – половина доходу.
    Сума аліментів на дитину може бути і фіксованою. Найчастіше це відбувається у випадках, коли батько дитини офіційно не працює, але при цьому має достатній дохід.Стягнення аліментів з непрацюючого батька є звичайною практикою в судах. В такому випадку сума аліментів може бути фіксованою. Це називається аліменти у твердій грошовій сумі. Такий підхід до справи зобов’яже батька виплачувати аліменти навіть якщо він не працює. Утримувати дитини після розлучення обов’язок не тільки матері та батька – суд зобов’язує виплачувати аліменти навіть недбайливого батька.
    Розірвання шлюбу та стягнення аліментів є звичайною практикою і приймаючи рішення розлучитися варто зважити всі за і проти – ухилення від сплати аліментів є кримінально караним злочином!
    Якщо Ви подали позовну заяву на розлучення в суд і в вашому шлюбі є неповнолітні діти, то ви можете подати заяву про стягнення аліментів. Досвідчений адвокат АО «МІЖНАРОДНЕ ОБ’ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ» проконсультує вас при написанні позовної заяви про стягнення аліментів за можливими нюансам цієї справи. Суд визначить порядок стягнення аліментів.
  6. Стягнення аліментів без розлучення
    ст. 180 Сімейного кодексу України в обов’язок батьків входить утримання своїх дітей, які не досягли повнолітнього віку, при цьому і батько, і мати мають рівні права і обов’язки по відношенню до своєї дитини. Батьківські права зберігаються за ними як в період спільного життя, так і після розірвання шлюбу, з чого випливає, що заява на виплату аліментів можна подати, як після розлучення, так і в період шлюбу. Адже непоодинокі випадки, коли спільне життя з людиною стає нестерпним, а оформити розлучення, в силу збігу обставин, не надається можливим. Якщо чоловік або дружина не бажають утримувати своїх неповнолітніх дітей, то стягнення аліментів відбувається в судовому порядку, при цьому абсолютно не важливо, перебувають батьки в шлюбі чи ні. Відповідно до законодавства можливо вимагати матеріальну допомогу та на додаткові витрати, пов’язані, наприклад, з лікуванням дитини або її навчанням, а не тільки із загальним змістом.Слід пам’ятати, що відповідно до ст.ст. 84, 86, 90 Сімейного кодексу України чоловік і дружина зобов’язані утримувати і один одного, а не тільки своїх дітей. У разі незгоди одного з подружжя матеріально підтримувати іншого чоловіка виплати аліментів відбуваються в судовому порядку.
    Правом на отримання аліментів мають:

    • дружина в період вагітності і протягом 3-х років після народження дитини;
    • непрацездатний чоловік / дружина;
    • чоловік / дружина, що доглядає за дитиною – інвалідом.

    Подання позовної заяви на отримання аліментів без розлучення відбувається за тим же принципом, як і подання заяви на аліменти після розірвання шлюбу.

    У кожному випадку кваліфікована допомога фахівців АО «МІЖНАРОДНЕ ОБ’ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ» допоможе не тільки правильно скласти позовну заяву, а й підготувати необхідні документи для надання їх в суд на отримання аліментів у період шлюбу.

  7. Припинення аліментних зобов’язань
    Аліментні зобов’язання виникають на підставі наступного:

    • в результаті підписання угоди подружжям про сплату аліментів;
    • в результаті винесеного судового рішення.

    В залежності від цього виділяють і різного роду причини, за якими можливе припинення зобов’язань, пов’язаних з виплатою аліментів. Відповідно до ст. 189 Сімейного кодексу України, якщо між подружжям було підписано угоду про сплату аліментів, то їх виплата припиняється в результаті наступних ситуацій:

    • закінчився термін дії угоди, наприклад документ, може бути підписаний на певний строк, після закінчення якого він перестає мати силу;
    • загибель однієї зі сторін угоди.

    Якщо аліментні зобов’язання виникли на підставі рішення суду, то в цьому випадку можна виділити наступні обставини, в результаті яких виплата аліментів припиняється:

    • досягнення дитиною повнолітнього віку та повної дієздатності, адже згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей;
    • усиновлення дитини іншою особою;
    • у разі виникнення ситуації, внаслідок якої суд визнає, що людина, яка потребує отримання аліментів, відновив свою працездатність або перестав потребувати грошових виплатах;
    • вступ людини, яка потребує отримання аліментів, в новий шлюб, тим самим появу іншого способу матеріальної допомоги;
    • смерть людини, який зобов’язаний виплачувати аліменти або смерть людини, якій ці аліменти виплачуються.

    У будь-якому випадку, рішення про припинення аліментних зобов’язань приймається судом і буде залежати від низки причин, від сімейного і матеріального благополуччя, і інших життєво важливих обставин.

  8. Позбавлення батьківських прав
    Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батьків, так і для їх дитини. Існує певний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, які повинні бути підтверджені незаперечними доказами:

    1. відмова матері або батька без поважних причин забрати свою дитину з пологового будинку або іншого лікувального закладу і на протязі шести місяців не виявляли щодо дитини батьківської турботи;
    2. ухилення від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню дитини;
    3. жорстоке поводження з дитиною;
    4. батько чи мати дитини є хронічними алкоголіками або наркоманами;
    5. вдаються до будь-якого виду експлуатації дитини, примушують дитину займатися жебрацтвом або бродяжництвом;
    6. засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

    Тільки рішенням суду можна позбавити батьківських прав. Справа про позбавлення батьківських прав розглядається в суді за заявою одного з батьків або осіб, які їх замінюють, прокурора, а також за заявою органів або установ, на які покладено обов’язки з охорони прав неповнолітніх дітей (органів опіки та піклування, комісій у справах неповнолітніх, установ для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків).В ході судового процесу має бути доведена обставина, що безперечно підтверджує наявність вини батьків і факт того, що зміну поведінки батька в кращу сторону неможливо.

    Винесення судом рішення про позбавлення батьківських прав тягне втрату батьком прав, заснованих на факті спорідненості з дитиною:

    • на виховання;
    • на захист інтересів дитини;
    • на витребування дитини від інших осіб;
    • на згоду або відмову в дачі згоди передати дитину на усиновлення;
    • на спадкування за законом;
    • на отримання змісту від своїх повнолітніх дітей.

    Слід врахувати, що позбавлення батьківських прав батька або матері не знімає з них відповідальності по утриманню дитини. Залишається також обов’язок брати участь у додаткових витратах на дитину (лікування, навчання і т.д.). Протягом 3-х років після позбавлення батьківських прав батьки несуть відповідальність за шкоду, яку можуть заподіяти їхні діти.

    Позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцем проживання відповідача, а якщо воно невідоме, то за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем проживання. Дуже часто визначити місце проживання такого батька досить непросто. У цьому випадку вихід з положення полягає в одночасному пред’явленні позову про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Тоді відповідно до статті Цивільного процесуального кодексу України позов може бути пред’явлений за місцем проживання позивача.

    Без досвідченого адвоката вирішити складне питання про позбавлення батьківьких прав дуже не просто, оскільки підставу для позбавлення батьківських прав необхідно чітко і максимально докладно обґрунтовувати в позовній заяві:

    1.    батько ухиляється від виконання батьківських обов’язків, у тому числі сплати аліментів: Ухилення від виконання батьківських обов’язків припускає систематичне, тобто неодноразове невиконання батьківських боргу, відсутність турботи про своїх дітей, у чому б воно не виражалося.

    2.    батько жорстоко поводиться з дитиною і / або зловживає своїми батьківськими правами: Жорстоке поводження батьків з дітьми полягає не тільки у фізичному, а й психічному насильстві над ними. Фізичне насильство – це побої, заподіяння фізичних страждань будь-яким способом. Психічне насильство виражається в погрозах, навіювання почуття страху, придушенні будь-якої волі дитини. Крім жорстокого поводження з дітьми в цьому випадку може розглядатися зловживання батьківськими правами: створення умов, що ускладнюють або роблять неможливим повноцінний розвиток дитини, отримання дитиною освіти; привчання його до вживання алкоголю, наркотиків; використання дитини при вчиненні злочину.

    3.    батько хронічно хворий на алкоголізм: Хронічний алкоголізм або захворювання батька наркоманією повинні бути підтверджені відповідним медичним висновком – необхідний висновок з лікувального закладу. Позбавлення батьківських прав за цим пунктом може бути вироблено незалежно від визнання через суд відповідача обмежено дієздатним.

    4.    батько вчинив злочин проти життя та здоров’я дітей: В цьому випадку для позову необхідний вирок суду, що підтверджує скоєний злочин.

    Позбавлення батьківських прав змінює сімейно-правовий статус батька та правове становище дитини. При цьому ніяких позначок в документах дитини та в документах батьків, позбавленого батьківських прав не проводиться.

    Основні причини позбавлення батьківських прав:

    1. Небажання залежати від іншого з батьків (наприклад, немає необхідності отримувати дозвіл на виїзд за кордон);

    2. Немає необхідності при повторному шлюбі брати згода другого з подружжя на зміну прізвища дитини;

    3. За законом, особа, яку позбавили батьківських прав щодо дитини не може проживати з цією дитиною в одній квартирі, тому іноді, позбавлення батьківських прав може призвести до втрати права на житлове приміщення тим батьком, якого позбавили батьківських прав

    Наша адвокатська практика знає і багато інших причин позбавлення батьківських прав, але зазначені вище найпоширеніші. Наші адвокати щодо позбавлення батьківських прав допоможуть Вам кваліфіковано скласти заяву до органу опіки а потім і до суду. Адвокат супроводжує процес позбавлення батьківських прав від початку і до кінця, приймаючи на себе всю правову і технічну роботу.

    Проте є ситуації, коли батько має можливість повернути свої батьківські права. Це можливо в тому випадку, якщо батько змінив свою поведінку, спосіб життя, ставлення до виховання дитини. Особливість цієї процедури полягає в тому, що в ній також, відповідно до закону, бере участь орган опіки та піклування, який надає висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

    Рішення про позбавлення батьківських прав може бути прийняте тільки судом за результатом розгляду заяви однієї з осіб, передбачених законом, яким може бути як один з батьків, так і орган опіки та піклування, опікун, піклувальник дитини, прокурор, навчальний та інший заклад, в якому перебуває дитина.

    Фахівці АО «МІЖНАРОДНЕ ОБ’ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ» так давно працюють в цьому напрямку, що знаємо все, що стосується позбавлення батьківських прав та інших сімейних спорів: як позбавити батьківських прав, як провести позбавлення батьківських прав максимально швидко або навпаки, затягнути цей процес, як уникнути позбавлення батьківських прав. Ми консультуємо та супроводжуємо позбавлення батьківських прав в судах та органах опіки – службах у справах неповнолітніх по всій території України. Всі Ваші клопоти беруть на себе наші адвокати.

    Ми виконуємо всю правову і технічну роботу щодо позбавлення батьківських прав до кінця, включаючи представництво інтересів клієнта як в судах, так і в органах опіки – служби у справах неповнолітніх.

  9. Встановлення батьківства
    Все частіше виникають ситуації, коли необхідно встановити, хто ж є біологічним батьком дитини.Такими ситуаціями є: народження дітей в цивільних шлюбах або оформлення дитини на іншого чоловіка, власне на біологічного батька, а не на того, з ким шлюб зареєстрований.Можна виділити два способи встановлення батьківства:

    • шляхом подачі позовної заяви в суд;
    • встановлення батьківства в добровільному порядку.

    У разі добровільного рішення батьків визнати факт батьківства, згідно ст. 134 Сімейного кодексу України, необхідно підготувати заяву, яку слід надати до органів РАГСу. Це можливо зробити і в разі, якщо мати дитини перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, але бажає зареєструвати дитину на справжнього батька при взаємній з ним згоді. При цьому можлива подача документів про встановлення батьківства не тільки після народження дитини, а й заздалегідь, в період вагітності матері.

    У разі незгоди біологічного батька або його смерті матір дитини має право написати заяву і, подавши документи, встановити батьківство в судовому порядку, що регулюється ст.ст. 129, 130 Сімейного кодексу України. Як показує практика, через суд встановлення батьківства відбувається найчастіше за заявою матері дитини.

    Законодавством не обмежені терміни, протягом яких можна написати позов до суду, з чого випливає: подача документів до суду і розгляд даної справи можливе в будь-який проміжок часу після народження дитини.

    При розгляді справи в суді відповідними органами в якості доказів приймаються будь-які достовірні відомості, наприклад, показання свідків, різного роду документація, а також результати ДНК-експертизи. Проведення подібної експертизи буде найбільш важливим і достовірним доказом: чи вважати певну людину біологічним батьком дитини чи ні.

  10. Оспорювання батьківства
    У житті нерідко трапляються ситуації, коли виникає необхідність оспорювати батьківство. Наприклад, людина дізнається, що став батьком через деякий час, а не відразу після народження дитини. У багатьох чоловіків дана обставина викликає лише позитивні емоції і радість з приводу зміни свого соціального статусу. Але є й ті, у яких подібна обставина викликає шок і прагнення довести, що він жодним чином не є батьком даної дитини. Тим більше обставини можуть говорити на користь цієї особи. В цьому випадку виникає бажання оскаржити батьківство.Інший випадок – цивільні шлюби, яких стає останнім часом все більше і більше. Народження дитини в подібних шлюбах часто призводить до того, що батьки не бажають утримувати своїх дітей, вимагаючи доказів, що саме вони є біологічними батьками дітей. Нерідкі випадки, що саме проведення експертизи-ДНК доводить зворотне.
    При народженні дитини робиться запис у книзі записів народжень, що є доказом батьківства чи материнства з юридичної точки зору. Дану запис також можливо оскаржити в судовому порядку.Подаючи позовну заяву в суд на предмет оскарження батьківства, необхідно надати наступні документи:

    • копія свідоцтва про народження дитини;
    • документи, що містять докази про те, що людина справді не є біологічним батьком даної дитини.

    На судовому процесі ретельно вивчаються всі матеріали справи, докази, представлені обома сторонами, які або підтверджують батьківство, або доводять зворотне, можливе призначення ДНК-експертизи. На підставі цього суд приймає рішення: підтвердити запис, зроблений органами ЗАГСУ про батьків дитини або визнати запис недійсним.

Copyright© 2008-2013 Адвокат Самарцев Я.Ю.